Меню сайту |
|
|
Форма входу |
|
|
Категорії розділу |
|
|
Пошук |
|
|
Міні-чат |
|
|
Наше опитування |
|
|
Опитування |
|
|
|
| | |
|
У категорії матеріалів: 8 Показано матеріалів: 1-8 |
|
Сортувати по:
Датою ·
Назвою ·
Рейтингом ·
Коментарем ·
Переглядами
Скористайтесь тестами, щоб перевірити знання з теми "Числівник як частина мови", або використайте тестові завдання для планування уроків з української мови. Автор: Яковенко Станіслав, студент 1 курсу гуманітарного факультету |
Скористайтесь тестами, щоб перевірити знання з теми "Займенник як частина мови", або використайте тестові завдання для планування уроків з української мови.
Автор: Яковенко Станіслав, студент 1 курсу гуманітарного факультету |
Скористайтесь тестом, щоб перевірити знання теми "Дієслово як частина мови", або використайте завдання для планування уроків з української мови.
Автор: Яковенко Стас, студент 1 курсу гуманітарного факультету |
Поняття про складний
присудок
Л.А. Булаховський наголошував на тому, що сучасна мова характеризується
тим, що «присудок набирає властивості включати в свій склад чимраз більше слів.
Мислення відбувається не стільки парами слів, скільки цілими розгорненими
словесними групами – комплексами: Буде змушений упасти мертвим хижий птах».
Можна констатувати, що в сучасному українському мовознавстві численні
дискусії викликає питання про складний присудок, яке в шкільному курсі навіть
не розглядається окремо через важкість і теоретичну невизначеність. |
Складений іменний присудок
Складений іменний присудок є двокомпонентною конструкцією, утвореною з дієслова
зв’язки та іменної частини. Іменна частина є носієм лексичного значення
присудка. Дієслово-зв’язка служить засобом граматичного зв’язку присудка з
підметом і передає граматичні значення способу, часу, особи чи роду, числа.
Постає пистання про граматичну роль відмінкових закінчень і прийменників, що
входять до складу присудка. І.Р. Вихованець вважає, що їх роль важлива у
вираженні узагальнених значень присудка, оскільки «вторинна індивідуальна
предикативна функція» словоформи «не відповідає категорії відмінкового значення
і перебуває в синтаксичній сфері дієслова», у яку її переводить дієслівна
зв’язка . Однак М.Я.Плющ слушно зазначає, що в складеному іменному
присудку саме відмінкові форми виражають предикативні відношення між підметом і
присудком. Зв’язка тільки конкретизує ці відношення в плані часу, модальності й
особи. |
Складений дієслівний присудок
Присудок, що виражений сполученням дієвідмінюваного допоміжного дієслова й
інфінітива, називається складеним дієслівним,
наприклад: Цієї ночі Черниш довго не міг заснути (О. Гончар); Але потім
він став заспокоюватися (Г. Тютюнник).
Учені (І.Р.Вихованець, К.Г.
Городенська, А.П. Загнітко, Б.М. Кулик
та ін.) приділяють велику увагу випадкам розрізнення елементів складеного
дієслівного присудка і другорядних членів речення. |
Поняття про простий
дієслівний присудок
Різновидами простого присудка виступають:
дієслівний; інфінітивний; нульовий; вигуковий. Простий дієслівний присудок
реалізується за допомогою відмінюваної дієслівної форми (теперішнього, минулого
або майбутнього часу дійсного способу; складеною формою майбутнього часу,
умовного способу; простої і складеної форми наказового способу), яка поєднує в
собі лексичне і граматичне значення. Наприклад: Закучерявилися хмари.
Лягла в глибинь
блакить…(П. Тичина); Одбивсь
в озерах настрій
сонця. Снує про
давнє дим… (П. Тичина); Я відкрию вам таємницю
(Ю. Бедзик); А тепер будемо вечеряти разом (Ю. Бедзик); На місці
вчительки я б тебе за такий зошит виставила з класу! (О.
Донченко); А ти напиши про щось справжнє з життя нашого класу (О.
Донченко); Хай потішається парубча (Ю. Бедзик).
Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом бути в дійсному,
умовному чи наказовому способі із значенням «бути в наявності, перебувати», наприклад: Був чудовий липневий
ранок (М. Коцюбинський); За чверть години вони будуть дома (Ю. Бедзик); Ще є в
людей такі серця! (А. Малишко).
|
Відповідно до шкільної практики присудком називається «головний член двоскладного
речення, який називає дію, стан або ознаку як предикативну характеристику,
приписувану підмету. Присудок пов’язується з підметом зв’язком координації і
відповідає на питання: що робить підмет? Що з ним робиться? Який він є? що він
таке? Хто він такий?».
О.Т. Волох називає присудком «граматично залежний стрижневий головний член
предикативного центру двоскладного речення, що означає дію, стан, якість,
властивість предмета думки, вираженого підметом, і синтаксично пов’язується з
підметом предикативним зв’язком» . |
| |
| | |
|