Поняття про складний
присудок
Л.А. Булаховський наголошував на тому, що сучасна мова характеризується
тим, що «присудок набирає властивості включати в свій склад чимраз більше слів.
Мислення відбувається не стільки парами слів, скільки цілими розгорненими
словесними групами – комплексами: Буде змушений упасти мертвим хижий птах».
Можна констатувати, що в сучасному українському мовознавстві численні
дискусії викликає питання про складний присудок, яке в шкільному курсі навіть
не розглядається окремо через важкість і теоретичну невизначеність.
Так,
наприклад, Б.М. Кулик зазначає, що присудок, що може складатися з двох
компонентів, які є повнозначними частинами мови, або з трьох чи чотирьох
будь-яких компонентів, серед яких є зв’язка, називаються складними.
О.Т. Волох складним присудком називає
«присудок, утворений з двох, трьох чи чотирьох компонентів, які об’єднують
ускладнену зв’язкову частину та призв’язковий член» .
Інші дослідники такі присудки дослідники називають по-іншому, наприклад:
«складені присудки ускладненого типу» (О.М. Гвоздєв); «трьохчленні присудки»
(В.І. Кононенко); «багатоелементні присудки» (В.О. Федосєєв);
«змішані трьохчленні присудки», «модифікація двох основних типів – дієслівного
та іменного» (Н.С. Валгина).
У трьохчленному присудку, як правило, об’єднуються модальне дієслово і
дієслово, що вказує на початок, продовження чи кінець дії (один із них у формі
інфінітива), наприклад: хотів почати
займатися; вирішив почати лікуватися; сподівався кинути палити; міг почати
співати; хотів кинутися бігти. Структурно ускладнена форма складеного
дієслівного присудка являє собою сполучення дієвідмінюваного дієслова і двох
інфінітивів, наприклад: Сьогодні вони повинні
почати працювати о восьмій годині ранку.
Як зазначає А.П. Загнітко, останнім часом спостерігається тенденція
розглядати трьохкомпоненті присудки як регулярні реалізації позиції присудка з притаманною
для них складною системою вираження різних відтінків присудкової семантики . У трьохкомпонентному присудку другий
компонент структурно і семантично зумовлений, що пояснюється інформативною
недостатністю першого і другого елементів.
У сучасній українській мові А.П. Загнітко розрізняє такі типи
трьохелементних присудків:
- Допоміжне дієслово + дієслово-зв’язка + предикативний член. Наприклад: З
нинішнього дня він може вважати себе
письменником (Д. Бедзик).
- 2. Допоміжне дієслово + перший інфінітив + другий інфінітив: мусив
перестати читати;
- 3. Дієслівна зв’язка + предикативний член + допоміжний інфінітив: був
змушений повернутися.
Розглянемо докладно способи вираження таких присудків. Отже, у ролі першого
компонента складного присудка можуть вживатися:
- дієслова руху: йти, бігти, ходити,
тікати, рушати, їхати тощо. Наприклад: Я зайшов сюди безвинний (Ю.
Мушкетик);
- Дієслова тимчасового перебування в стані: стояти, сидіти, спати, лежати, чекати тощо. Наприклад: Танкісти змушені
були залягти у воронку – урвище від бобми (І.Ле);
- дієслова із значенням переходу із стану в стан: прокинутися, встати, рости, родитися, зупинитися, впасти.
Наприклад: Дорка виросла душею села (Ю. Яновський);
- дієслова, що виражають діяльність існування: жити, працювати, служити і под.. Наприклад: Колись він працював
на Путіловському заводі (Я. Баш); У ці дні княжна жила в чеканні
зустрічі з поетом (П. Жур); Ніхто мене не може присилувати жити на
хуторі (І.Тобілевич);
- дієслова мовлення: сказати,
заговорити, промовити, доповідати, питати. Наприклад: Дівчина заговорила
першою.
Другий компонент складного присудка може виражатися:
- іменником в орудному відмінку. Наприклад: А в 1843 році Куліш служив
учителем історії та географії у Києво-Подільському повітовому дворянському
училищі (П.Жур);
- іменниками у непрямих відмінках з прийменниками із залежними словами або
без них. Наприклад: Цього вечора Захар прийшов у піднесеному настрої (І. Ле).
- прикметником, дієприкметником, числівником у називному чи орудному
відмінку. Наприклад: Я повернувся додому щасливий (Я.Баш); Ріхтер ішов першим
(Ю.Бедзик);
До іменної частини можуть входити порівняльні сполучники, наприклад: Петро
Михайлович вийшов із клініки мовби помолоділий (Я.Баш).
У ролі першого або другого компонента може виступати нерозкладне
фразеологічне словосполучення. Наприклад: Микола вийшов до пана ні живий ні
мертвий (І. Нечуй-Левицький).
Чотиричленні, як і тричленні, складні присудки можуть суміщати в собі
обидва типи складеного присудка – дієслівного й іменного, що, на думку Б. Кулика, пояснює
різноманітність форм сполучення самих компонентів присудка.
Отже, попри теоретичну невизначеність, слід констатувати наявність у
сучасній українській мові складних присудків, утворених з двох, трьох або
чотирьох компонентів, які об’єднують ускладнену зв’язкому частину та
призв’язковий компонент. Можна зробити висновок про необхідність подальших
досліджень у зазначеному напрямку.
| 
