Інформаційні матеріали

Тестове завдання. Числівник

Fri, 22 Nov 2013 10:31:05 GMT

Скористайтесь тестами, щоб перевірити знання з теми "Числівник як частина мови", або використайте тестові завдання для планування уроків з української мови.

Автор: Яковенко Станіслав, студент 1 курсу гуманітарного факультету

Тестове завдання. Займенник

Fri, 22 Nov 2013 10:26:49 GMT

Скористайтесь тестами, щоб перевірити знання з теми "Займенник як частина мови", або використайте тестові завдання для планування уроків з української мови.

Автор: Яковенко Станіслав, студент 1 курсу гуманітарного факультету

Тестове завдання. Дієслово

Fri, 22 Nov 2013 10:10:50 GMT

Скористайтесь тестом, щоб перевірити знання теми "Дієслово як частина мови", або використайте завдання для планування уроків з української мови.

Автор: Яковенко Стас, студент 1 курсу гуманітарного факультету

Організація мовної(літературної) навчальної діяльності учнів в умовах інноваційної освіти

Wed, 28 Aug 2013 11:53:30 GMT

Організація мовної(літературної) навчальної діяльності учнів в умовах інноваційної освіти

На мій погляд, в умовах гіпернасиченого інформаційного простору роль учителя словесності полягає в тому, щоб навчити дітей працювати з величезними інформативними шарами, виокремлюючи елементи, корисні для практичної діяльності. Якщо висловлену думку сформулювати простіше – учитель має допомогти школярам навчитися думати й говорити.

На жаль, підготовка до тестових завдань, що пропонуються як основний вид контролю знань учнів, таких умінь та навичок не формує, навіть якщо йдеться про власне висловлювання.

Ми поступово відмовляємося від застарілих за формою видів роботи, наприклад, конспектування першоджерел у старшій школі. Аргументація в цьому випадку проста: техніка настільки досконала, що вже не слід переписувати надрукований текст. Виникає питання, чи правомірним є такий підхід в сучасних умовах? Можливо, учителю не слід сліпо відмовлятися від усього старого й використовувати нові форми й методи, а знайти компромісне рішення. Для цього треба усвідомлювати, що ти робиш, навіщо і якою буде кінцевий результат.

Повертаючись до конспектування, зазначимо: з фізіологічного погляду в процесі створення логічного конспекту задіяні всі органи, що беруть участь в усвідомленні й запам’ятовуванні інформації. Єдина вимога: написання конспекту має бути мотивованим, тому вчитель повинен сформулювати завдання у формі, цікавій і корисній учневі.

Наприклад, готуючи доповідь про життєвий чи творчий шлях письменника учень-старшокласник створює презентацію. Якщо уважно проаналізувати структуру презентаційного слайду, а саме інформацію вербальну, можна побачити її схожість із традиційним опорним конспектом.

Перед тим як поставити перед учнем завдання створити презентацію, необхідно дати йому відповідну літературу й попросити вдумливо прочитати її, а потім логічно й дуже стисло викласти основні відомості в зошиті (чи в форматі комп’ютерного документа). Другий варіант подається у лапках, оскільки він небажаний. Адже науковцями доведено, що дрібна моторика безпосередньо пов’язана із інтелектом людини.

Після цього з дитиною можна опрацювати конспект, допомагаючи визначитися із важливими і другорядними фактами. Таким чином, на підготовчому етапі створення презентації учень має прочитане осмислити, щоб виділити в ньому основні логічні акценти, які потім розмістить у формі таблиці, схеми, списку чи стислого тексту на слайді.

Важливо, щоб під час показу презентації учень не тільки читав з екрану монітора, а й по пам’яті додавав цікаві факти, приклади, робив висновки, цитував уривки творів, паралельно працюючи на аудиторію (слідкував за увагою слухачів, ставив слушні питання, провокував питання слухачів тощо). Дуже добре було б, щоб спочатку учні побачили як приклад виступ учителя.

Отже, учитель має спиратися на досягнення традиційної методики викладання мови й літератури, при цьому враховуючи досягнення науково-технічного прогресу. Навчальну діяльність учнів необхідно організовувати так, щоб виконання завдання не перетворювалося на формальність, а приносило користь і задоволення.

Сучасні українські письменники. Рейтинги

Fri, 16 Aug 2013 10:24:42 GMT

Українська література – це не тільки історія, далеке минуле, яке бідолах школярів примушують вивчати в школі на уроках. Безперечно, сучасна література – поки що явище незрозуміле, іноді суперечливе, а в цілому - проаналізоване недостатньо.

Сприймання того чи іншого твору залежить від літературного досвіду й смаку читача, але не кожен з них має час і натхнення вибрати найкраще. Тому частіше доводиться орієнтуватися на те, що почув від інших. Є ще один спосіб дізнатися про події сучасного книжкового ринку – скористатися одним із рейтингів.

У всьому світі рівень досягнень письменника, так само як і будь-якого іншого виробника, визначається єдиним показником – кількість проданого товару, тому йдеться про бестселери. Український бестселер починається з показника в 10 тисяч примірників за рік. До речі, чи знаєте ви, що кожен четвертий з українців книжок взагалі не читає?

Подаємо кілька рейтингів сучасних українських письменників. До речі, в розділі "Оригінальна рецензія" можете залишити відгук на будь-який прочитаний твір літератури української та світової.

Рецензія на твір Евгенії Кононенко «Імітація»

Селютина Ганна — Tue, 23 Apr 2013 17:01:28 GMT

Рецензія на твір Евгенії Кононенко «Імітація»

Твори Є. Кононенко завжди привертали увагу багатьох критиків і дослідників, які одностайно визначають її романи і повісті як детективи. Провідними у розгляді романів письменниці "Імітація”, "Зрада” і повісті "Ностальгія” є критерії, характерні саме для детективних творів. Найбільше відповідає жанру детективу роман "Імітація”, але і у цьому творі письменниця вдається до гри із класичними нормами. Згідно жанрових особливостей детективних творів, усі події сюжету і невідповідності, які знаходять герої, мають складати єдину логічну схему. Такого стереотипного підходу до розслідування дотримуються герої роману, намагаючись пов’язати в одне ціле низку подій: загибель мистецтвознавця Мар’яни Хрипович, викрадення і знищення картин обдарованої хворої дівчини і вбивство директора провінційної музичної школи – і не досягають успіху. Останній злочин мав свою окрему історію, не пов’язану із основним розслідуванням героїв, а тому усі версії, які враховували цей факт виявились хибними. Істина розкривається завдяки збігу обставин і необачній поведінці злочинця. Неканонічною є і розв’язка роману: Лариса Лавриненко, відтворивши повну картину вбивства, знаходить убивцю і докази його провини, але свідомо не вживає жодних заходів, аби покарати злочинця. Таким чином письменниця акцентує той момент, що героїв цікавить істина людських відносин, а не проблеми покарання за злочин, які є складовою класичного детективу.

Автор: Селютина Ганна

Юрій Андрухович. Рекреації

Бабенкова Н. — Sat, 20 Apr 2013 16:47:07 GMT

Рецензія на роман Юрія Андруховича "Рекреації"

«Рекреації» – це перший великий твір Юрія Андруховича. І водночас цей твір став першим, який викликав у читачів шок своїм іронічним знехтуванням усталеної шкали цінностей. Роман був завершений у 1990 р., але побачив світ лише 1992 року на сторінках журналу «Сучасність». Реакція читачів була неоднозначною – дехто зачитувався твором, а дехто не зрозумів його і обурився через суто зовнішні показники, як, наприклад, вживання ненормативної та жаргонної лексики, що ним рясніє текст.

У творі ми бачимо багато рис постмодерної течії: це і присутність оповідоча, і бачення життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу, іронічність та пародійність, прагнення поєднати (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій.

Рецензія на твір Марії Матіос «Щоденник страченої»

Sun, 24 Mar 2013 13:09:02 GMT

Рецензія на твір Марії Матіос «Щоденник страченої»

Марія Матіос у «Щоденнику страченої» демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднані сюжет і потік свідомості, детективність розповіді і новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.
«Щоденник страченої» Марії Матіос є щоденником не лише за суттю: він навіть виданий у формі щоденника. А на початок винесені короткі речення-думки, які зустрічаються у самому «Жіночому літописі».
Весь твір з огляду на обрану форму видається таким, що присвячено особистим переживанням, оскільки основний об'єкт оповіді -пристрасть героїні до чоловіка, що досить швидко стала для неї руйнівною, і відтак вона значний час прожила на крихкій межі між життям і смертю або божевіллям.
Героїня Лариса Ковальчук детально нотує у своєму «жіночому літописі» найтонші пориви своєї сутності, найпотаємніші бажання свого серця, яким так і не судилось здійснитись, через жорстокість долі, невблаганність життєвих обставин та нерозуміння з боку оточуючих людей. Жінка повністю зосереджена на самопізнанні, своєму внутрішньому світі. Її серце пошматоване болісним пригадуванням про невиправну помилку минулого – зроблений в молодості аборт, внаслідок чого вона не може відчути радість материнства. Саме тому все єство згорьованої представниці прекрасної статі сповнене неймовірної пустки, тотальної порожнечі, що виникає через почуття провини.

Аналіз літературно-критичної статті П. Куліша «Характер и задача украинской критики».

Wed, 20 Mar 2013 17:47:47 GMT

Аналіз літературно-критичної статті П. Куліша «Характер и задача украинской критики».

Теоретична стаття П. Куліша «Характер и задача украинской критики» (1861) починається з епіграфу про невиправданість лінощів і байдужості до важливих питань, автором якого є В. Бєлінський. Такий вступ подає вихідну тезу, яка далі є основою критичних суджень і виражає одну з головних ідей критика про необхідність постійної праці над собою.

У вступі автор акцентує на поблажливому, необ’єктивному ставленні читача до белетристики, що призводить, на його думку, до панування в літературі некорисних творів некомпетентних авторів. П. Куліш порівнює таку белетристику з працями історичними, філософськими, науковими, беручи при цьому за критерій дефініції ступінь істинності, правдивості зображуваного, і наголошуючи, таким чином, на необхідності піддавання літературних творів професійній, суворій критиці.

Вітчизняні традиції сучасного українського фемінізму

Wed, 20 Mar 2013 17:41:46 GMT

Вітчизняні традиції сучасного українського фемінізму

В історичному розвитку феміністичний напрям запозичив багато елементів з різних сучасних шкіл: психоаналізу, структуралізму, постструктуралізму, деконструктивізму, тобто фактично знаходиться під впливом ідей Ж. Дерріди, Ж. Лакана, М. Фуко. Саме Ж. Дерріда охарактеризував головну тенденцію західноєвропейської культури, її основний спосіб мислення як „західний логоцентризм", тобто як прагнення у всьому знайти порядок і сенс, відшукати першопричину і таким чином нав’язати сенс й чітку впорядкованість всьому, на що спрямована думка і діяльність людини.

Сучасний етап розвитку фемінізму не обходиться без крайнощів, проте істини, як ми знаєм можна досягти лише шляхом спроб та помилок.