Роман присвячений актуальній темі постійного прагнення людьми змінити щось у своєму минулому. Протягом усього роману слово "Якби" набуває майже магічного значення. Але в людському житті неприпустимі умовності і це слово не вміє впливати на минуле.
Сюжет книги обертається навколо головної героїні роману - журналістки Вероніки. У цієї дівчини склалося хороше життя. У неї був і вдалий шлюб, і кар'єра журналістки, і вона повинна була стати ведучою на телебаченні. Але для цього їй потрібно було повернутися в минуле, в той момент, коли вона почала заїкатися через смерть друга.
Цю книгу я розумію як можливість подорожі «в себе саму», як можливість пізнати свої найстрашніші страхи і просто якомога більше пізнати себе й так само це роман про любов.
Він написаний про тих, хто дуже часто шкодує про можливості, які упустив, про тих, хто живе з думками "Якби".
У книзі описано, як люди намагаються стати щасливими. І ця книга є способом задуматись над відповіддю "Що ж таке насправді щастя?
У романі присутні не тільки питання, але і дуже багато відповідей.
Читаючи цю книгу, її так і хочеться розібрати на цитати. Цей роман вчить нас бачити диво у повсякденному житті. Це саме те, чого так не вистачає людям! Адже далеко не всі можеть цінувати минуле й цінувати теперішнє. Вчить відрізняти прості стосунки від справжнього кохання. Він вчить нас жити своїм життям, жити в собі.
Як писала Ірен Роздобудько: "Ця книга дає змогу зазирнути в середину себе і зрозуміти ті речі, які поки що не розумієш, але в своєму старшому віці зрозумієш. Книга дає замислитись, згадати, порівняти і знайти..." Але для того, щоб це насправді вдалося, треба прочитати цей роман.
Я вважаю, що це неймовірна книга, яку я прочитала на одному подиху. Вона дуже сильно зачіпає, змушує замислитись над важливими речами, які є в нашому житті і дає нам зрозуміти, що у житті немає способу "якби".
На мій погляд, роман Ірен Роздобудько "Якби" заслуговує на високу оцінку читачів. І я раджу прочитати його усім, хто це не встиг цього зробити.
| 
