Народні знання, світоглядні уявлення, вірування, мораль українців

Хоча наука на Україні вже у XIX ст. досягла досить значного рівня, більшість селян, для яких доступ до освіти був обмежений, користувалися у повсякденному житті головним чином тими відомостями з різних галузей знань, які вони нагромадили протягом віків, передаючи від покоління до покоління.

Народні знання українців, як і інших народів, були пов’язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і грунтувалися на спостереженнях над природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, тобто уявлення про те, коли розпочинати або закінчувати ті чи інші сільськогосподарські роботи, сформувалося вміння передбачати погоду, лікувати людей та домашніх тварин тощо.

Українське народне житло

Серед багатьох пам'ятників народної творчості почесне місце належить архітектурі народного житла, яку Олександр Довженко назвав "архітектурною праматір'ю пристанища людського". Від сивої давнини архітектурна народна творчість донесла до сьогоднішнього дня елементи, які свідчать про високі художні, господарсько-культурні, моральні ідеали народу-трудівника. В архітектурі традиційного сільського житла український народ, незважаючи на багатовікове соціальне гноблення, обмежені економічні можливості та майже цілковиту ізольованість від шляхів розвитку світових професіональних архітектурно-мистецьких шкіл, досягнув естетично значимих вершин у гармонійній узгодженості найрізноманітніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Але мистецька довершеність в оздобленні житла була властива не всім. Найбідніші верстви українського дожовтневого селянства були позбавлені можливості прикрашати свій побут власноручними творами декоративно-прикладного мистецтва. Нестатки та злидні змушували народних майстрів продавати свій талант.