Українське народне житло

Серед багатьох пам'ятників народної творчості почесне місце належить архітектурі народного житла, яку Олександр Довженко назвав "архітектурною праматір'ю пристанища людського". Від сивої давнини архітектурна народна творчість донесла до сьогоднішнього дня елементи, які свідчать про високі художні, господарсько-культурні, моральні ідеали народу-трудівника. В архітектурі традиційного сільського житла український народ, незважаючи на багатовікове соціальне гноблення, обмежені економічні можливості та майже цілковиту ізольованість від шляхів розвитку світових професіональних архітектурно-мистецьких шкіл, досягнув естетично значимих вершин у гармонійній узгодженості найрізноманітніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Але мистецька довершеність в оздобленні житла була властива не всім. Найбідніші верстви українського дожовтневого селянства були позбавлені можливості прикрашати свій побут власноручними творами декоративно-прикладного мистецтва. Нестатки та злидні змушували народних майстрів продавати свій талант.