Осіннє кохання
Хай осінь дощі проливає,
Коханий мій поруч зі мною.
Я знаю,що справжне кохання
Приходить не тільки весною.

І сонце заходить багряне,
І вітру тихеньке зітхання,
І зіроньки сяють на небі
Перлини мойого кохання.

Неправда, що осінь - це смуток,
У вирій птахи відлітають,
Та для закоханих осінь
Пісні солов'їні співає!

«Закликання»

Прийди до мене, милий, й поцілуй!
Мені це дуже треба й необхідно.
Бажання всі мої, прошу, шануй
І чвари наші забувай безслідно.

Кохай мене страшенно аж навік,
Та так, щоб навіть вій кінці дрижжали.
Ти мій рідний коханий чоловік!
Недарма ми стосунки зав'язали.

Бажання рухають плоть нашу й кров,
Нас спонукаючи до устремління.
Бо краще почуття на світі - це любов,
А ще найкраще - це сім'ї створення.

«Любов на трьох»

Я хочу від тебе дитинку
З твоїми очима і носом.
Свою теплу затишну хатинку,
Наповнену нашим голосом.

Співати хочу я колисанки
Та навіть не спати ночами.
Готова на всі несподіванки,
Готова любить до нестями.

Я хочу, щоб стало нас троє -
Кохання від цього не зникне.
Це буде лиш щастя моє,
До крові яке проникне.

Хочу, посміхаючись, гратись
І просто повірити в диво.
Ніколи із ним не розстатись
І жити життя все щасливо.

«Серце з тобою»

Я чекатиму завжди тебе,
Як би сумно мені не ставало.
Але сум такий душу шкребе,
Хоч от любові серце розтало.

Я змогу тобі серце віддати,
Ти скажи лиш, що ти цього хочеш.
І не зможуть слова передати,
Як ім'я твоє вуха лоскоче.

Я змогу тобі вірити завжди,
Якщо навіть якось обдуриш.
Своє серце навіки віддавши -
Ти в себе його тихо зануриш.

Збережеш і зігрієш його ти,
Не віддаш, не покажеш нікому.
І не зможе ніколи кохання піти
Ні до іншого, ні до чужого.

Коханому

Я люблю тебе кожною клітинкою душі!
Без тебе світ порожній й чорно-білий.
Лиш ти один потрібний так мені,
Без тебе нічого мені не мило.

Лише твої моя душа і серце.
Тепер частинка ти мене, моє життя
І в моє серце назавжди закрились дверці.
Лиш тільки ти моє серцебиття.

Якщо ти підеш - звалиться навколо все.
Бо завдяки тобі я стала щаслива насправді.
Любов твоя до неба мою душу піднесе.
І нічого ніколи нам не стане на заваді.

Я люблю тебе кожною клітинкою себе!
Ти тільки мій і більш нічий ніколи.
Я подарую щастя одному тобі
І буду все життя з тобой по своїй волі.

Батьківщина моя

Небо яскраве, ясний небокрай,
Це мій улюблений Край.

Високі Карпати, зелені поля,
Це Україна моя.

Сонечко ясне, родюча земля,
Це Батьківщина моя.

Ключ журавлиний від злих хуртовин,
В небо у вирій полине,
Та той, хто по справжньому любить свій край,
Ніколи його не покине.

Україна

Моя Ураїна на довгім віку,
Ти лиха багато зазнала,
Татарська орда у далекі часи
Безжально тебе плюндрувала.

І танки німецькі пройшли по тобі,
Щоб лихо народу скорити,
Та не схилилась країна моя
Сили зібрала щоб жити.

Наш гордий народ на тернистім шляху
Усі перепони здолає,
Над Україною з далі віків,
Зірка щаслива сіяє.

***
пограйся зі мною в літо,
немов ми з тобою щасливі,
немовби ми просто діти,
нестримні і пустотливі,
немов ми іще не знаєм,
яка то тяжка турбота
щоранку вставати рано
і йти на якусь роботу,
немовби ще так щемливо
у душу вкрадається віра,
що ми з тобою щасливі,
що є між нами довіра,
що день починати легко,
що щастя обійми розкрило,
що діти, немов лелеки,
просто розкрилюють крила,
що так летіти нестримно,
що пута нас не тримають…
пограйся зі мною в літо,
бо я тебе так кохаю…

***

чому?
чому цей день для мене, мов останній?
чому так мало сили залишилось?
та відповісти я на ці питання,
на жаль, не можу.. певно, так судилось.

думки мої воюють між собою
і десь несуть...від дійсності подалі.
сама для себе стала я чужою..
чекаю з острахом: що ж буде далі?...

Автор: LenA4ka