Поняття про простий дієслівний присудок - Сучасна українська мова - Інформаційні матеріали - Філолог МЕГІ
ФІЛОЛОГ МЕГІ
Субота, 03.12.2016, 20:39
Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу
Мої статті [3]
Сучасна українська мова [8]
Статті на актуальні мовознавчі проблеми
Сучасне літературознавство [4]
Актуальні статті з літературознавства
Методика викладання сучасної української мови [2]
Актуальні статті з методики викладання СУЛМ
Методика викладання української літератури [0]
Актуальні статті з методики викладання української літератури
Конкурс "Оригінальна рецензія" [8]
Надсилайте рецензії на твори, які прочитали. Отримайте задоволення від своїх думок та коментарів інших

Пошук

Міні-чат

Наше опитування
Яку спеціальність я хотів би отримати?
Всього відповідей: 94

Опитування
Де вища освіта краще: в Україні чи за кордоном?
Всього відповідей: 49

Друзі сайту
Офіційний сайт Макіївський економіко-гуманітарний інститут Найкращі друзі нашого сайту ЗНО без проблем

Головна » Статті » Сучасна українська мова

Поняття про простий дієслівний присудок

Поняття про простий дієслівний присудок


А.П. Загнітко зазначає, що різновидами простого присудка виступають: дієслівний; інфінітивний; нульовий; вигуковий. Простий дієслівний присудок реалізується за допомогою відмінюваної дієслівної форми (теперішнього, минулого або майбутнього часу дійсного способу; складеною формою майбутнього часу, умовного способу; простої і складеної форми наказового способу), яка поєднує в собі лексичне і граматичне значення. Наприклад: Закучерявилися  хмари.  Лягла  в  глибинь  блакить…(П. Тичина); Одбивсь  в  озерах  настрій  сонця.  Снує  про  давнє  дим…  (П. Тичина); Я відкрию вам таємницю (Ю. Бедзик); А тепер будемо вечеряти разом (Ю. Бедзик); На місці вчительки я б тебе за такий зошит виставила з класу! (О. Донченко); А ти напиши про щось справжнє з життя нашого класу (О. Донченко); Хай потішається парубча (Ю. Бедзик).   

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом бути в дійсному, умовному чи наказовому способі із значенням «бути в наявності, перебувати», наприклад: Був чудовий липневий ранок (М. Коцюбинський); За чверть години вони будуть дома (Ю. Бедзик); Ще є в людей такі серця! (А. Малишко).

Часто дієслівна форма може ускладнюватися службовими частинами мови, зокрема модальними частками як, як не,  ну, давай, ніби, наче, мов, немов, начебто, собі, так і, аж: Давай я заграю тобі на роялі (М. Нагнибіда); Сонце щойно випливло з-за обрію. Воно ніби залягло на далекій смужці лісу, велике і червоне (Ю. Збанацький); …а дрібнота уже за порогом як кинеться по вулицях, та й давай місити недобитків православних, а ті голосити; Я аж засміявся (Т. Шевченко).

Однією з форм ускладненого присудка є повторення дієслова-присудка на означення тривалої дії: Десь, як загублений дзвоник, подзвонює і подзвонює вівсянка (М. Стельмах). Ускладнює простий присудок повторення одного і того ж дієслова з часткою так: А заєць побіг так побіг. Ускладнена форма простого дієслівного присудка також включає два спільнокореневі дієслова, одне у формі інфінітива, а друге в дієвідмінюваній формі, з часткою не, наприклад: Крові багато проллється, а подолати нас ніхто не здолає (Ю. Збанацький). Ще одна форма ускладнення – дві дієслівні форми, одна з яких має ослаблене лексичне значення, типу давайте попрацюємо, взяв та збудував, знай співає, піду попрацюю і под., наприклад: Я б прийшов допоміг (В. Собко).

Вигукова форма дієслова передає коротку, миттєву дію, наприклад: Мамка татка бух у плечі. Гуп сокира на колоду. П’яний – пуць на землю! Та й дзеркалом тарах у землю (нар. творчість).

Показником нульового присудка виступає в реченні обставина місця, яка виражається відповідним прислівником або іменниково-прийменниковою конструкцією. І.Р. Вихованець таку синтаксичну конструкцію називає аналітичним синтаксичним прислівником. Наприклад: На стрісі мох і навіть кущик жита. Праворуч комора дерев’яна, рублена. Між коморою та будиночком ворота й хвіртка. Біля воріт дві тополі (О. Довженко). Речення з нульовим присудком виступають варіантними виявами речень з ненульовим присудком: Біля воріт дві тополі \ Біля воріт росли дві тополі.

Простий дієслівний присудок може виражатися фразеологічними зворотами дієслівного характеру, наприклад: І знову усі сушать голови над пальним (М. Стельмах).

Стійкі сполучення дієслова та іменника, які за значенням відповідають одному слову (брати участь, подати команду, взяти напрям тощо) також є ускладнювачами простого дієслівного присудка. Наприклад: Черниш козирнув і подав команду на п’ятий рейс (О. Гончар); Через кілька хвилин слухняна емка, голосистим гудком привітавши вартового на воротах, вилетіла в поле і взяла напрям на хутір Марцинюки (Ю. Збанацький).

Прості дієслівні присудки, в тому числі ускладнені, є важливим засобом експресивності, тобто можуть виражати або викликати різного роду емоції, оцінки та асоціації.

Емоційними є присудки у т.зв. «неграматичних формах».  Експресивність таких присудків має розмовний характер і підтримується їх семантичною розпливчастістю. Порівняймо:

  • присудок, виражений присудковим словом: А с судна тим часом до Ягнича нігугу (О. Гончар);
  • присудок, виражений вигуком: Не одна тихенько від матері, по п’ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв. А Кость і овва! (Г. Квітка-Основ’яненко);
  • присудок, виражений сполученням часток: Сама ж – так ну! Виряжена, неначе міщанка (Г. Квітка-Основ’яненко);
  • присудок, виражений полісемантичним інтер’єктивованим словом раз: Вона пантерою заходить, Тарасу в спину поціля… Уже кинджали над головою… Але Зарема в двері: раз! І панна скрикнула од болю (В.Сосюра).

Динамічним роблять мовлення, передають високе почуттєве напруження прості дієслівні присудки усно розмовної форми, що ускладнюються й емоційно підсилюються частками, наприклад: Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве… (І. Котляревський); А сльози так і капають на ту пшеницю (О. Стороженко).

Відтінок розмовності, особливої стилістичної виразності прості присудки, ускладнені за рахунок наказової форми дієслова та різного роду повторів, наприклад: Один молодший лейтенант візьми і похвалися (О. Ковінька).

Таким чином, у простому неускладненому реченні до граматичної основи може входити простий дієслівний, інфінітивний, нульовий  чи вигуковий присудки. Структура простого дієслівного присудка може ускладнюватися, що надає реченню розмовний характер та підсилює його експресивність. 

Категорія: Сучасна українська мова | Додав: icaphilolog (24.10.2012)
Переглядів: 3442 | Теги: українська мова, філолог, простий дієслівний присудок, філолог мегі, синтаксис, присудок, сучасна українська мова, філологія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright КAFUKRFIL © 2016
Конструктор сайтів - uCoz