наша творчість - Сторінка 2 - Форум
ФІЛОЛОГ МЕГІ
Субота, 03.12.2016, 01:20
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Міні-чат

Наше опитування
Яку спеціальність я хотів би отримати?
Всього відповідей: 94

Опитування
Де вища освіта краще: в Україні чи за кордоном?
Всього відповідей: 49

Друзі сайту
Офіційний сайт Макіївський економіко-гуманітарний інститут Найкращі друзі нашого сайту ЗНО без проблем

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 2 з 4«1234»
Форум » Що нового? Нещодавно мене вразило те, що ... » Думки про все на світі » наша творчість (у цій темі ми можемо розміщувати свої власні твори)
наша творчість
Anya_SongДата: Неділя, 04.11.2012, 23:05 | Повідомлення # 16
Просто молодець
Група: Пользователи
Повідомлень: 9
Репутація: 12
Статус: Офлайн
Quote (rosinska)
я б усе-таки запропонувала "на трьох"

Дуже дякую.
 
Poli4kaДата: Понеділок, 05.11.2012, 19:17 | Повідомлення # 17
Початківець
Група: Пользователи
Повідомлень: 15
Репутація: 21
Статус: Офлайн
Осіннє кохання
Хай осінь дощі проливає,
Коханий мій поруч зі мною.
Я знаю,що справжне кохання
Приходить не тільки весною.

І сонце заходить багряне,
І вітру тихеньке зітхання,
І зіроньки сяють на небі
Перлини мойого кохання.

Неправда, що осінь - це смуток,
У вирій птахи відлітають,
Та для закоханих осінь
Пісні солов'їні співає!
 
rosinskaДата: Понеділок, 05.11.2012, 20:37 | Повідомлення # 18
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
Полінко, дуже красивий вірш
 
totДата: Вівторок, 06.11.2012, 15:37 | Повідомлення # 19
Просто молодець
Група: Пользователи
Повідомлень: 6
Репутація: 10
Статус: Офлайн
Сумний, але поділюся.

Бринить мелодія душі - душі обох,
Та сама, наша, з нею ранки я стрічаю,
Бо в нас одна душа - одна на двох,
І де б не був ти - все ще тебе відчуваю…

Я пам’ятаю нас і ті роки,
Коли ти був лиш мій, хоч може й недосяжний,
Не цінували час, бо не могли
Повірити, що разом не назавжди…

Я все стерплю! Лишень би сил дав Бог!
Надій відлуння, сум, бажань пороки,
Вгамую цей туман, жахливий смог
Я перейму, натомість - подарую спокій…

Я почуття зберу у ціле - всі в одно,
В клубок із порцій сліз - кривавих, чистих, справжніх,
Тоді, пізнавши муки, все одно
Щасливою залишусь, вже назавжди…

Я стану тобі другом! Найнайкращим!
І хай там як, я буду поруч, дуже близько,
Мене не проженеш ти, ні! Нізащо!
І хай всі кажуть, що то дуже низько…

Я сходжу з розуму, повільно, непомітно,
Та то не я, а серденько моє,
А зовні - я жива, щаслива, квітну!
Це ж я! Не з тих, хто біль свій знать дає…

Бринить мелодія душі - душі обох,
Та сама, наша, з нею зорі я стрічаю,
Бо в нас одна біда - одна на двох,
Ми вже не разом, але пристрасно кохаєм…
 
Poli4kaДата: Вівторок, 06.11.2012, 17:07 | Повідомлення # 20
Початківець
Група: Пользователи
Повідомлень: 15
Репутація: 21
Статус: Офлайн
Мені сподобалось, дуже гарний вірш! smile
 
rosinskaДата: Вівторок, 06.11.2012, 21:19 | Повідомлення # 21
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
підтримую думку Поліни. Може, десь і не дуже рівно з літературознавчого боку, але красиво й глибоко. Вітаємо у нашому форумі митців!
 
rosinskaДата: Середа, 07.11.2012, 22:17 | Повідомлення # 22
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
Душі роздвоєність.
Дві половинки
нерівних,
Як любов і нелюбов.
Одна, велика, душу всю займає.
Та, ба, не всю,
Лишає десь місцинку,
де прагне оселитися неспокій.
Він серце їсть,
Він душу так бентежить,
Що сум немов лягає жовтим
листям
На кожен день...
То осінь. Просто осінь.
 
icaphilologДата: Середа, 07.11.2012, 22:20 | Повідомлення # 23
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 39
Репутація: 22
Статус: Офлайн
Ну нічого, скоро зима. Так що вся роздвоєність зєднається докупи, аби зігрітися й попоїсти мяса biggrin
 
rosinskaДата: Четвер, 08.11.2012, 01:21 | Повідомлення # 24
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
скоро піст, так що з м'ясом явно не складеться:))) tongue
 
totДата: Четвер, 08.11.2012, 13:05 | Повідомлення # 25
Просто молодець
Група: Пользователи
Повідомлень: 6
Репутація: 10
Статус: Офлайн
Quote (rosinska)
підтримую думку Поліни. Може, десь і не дуже рівно з літературознавчого боку, але красиво й глибоко. Вітаємо у нашому форумі митців!

Дякую smile Це була перша спроба написати щось українською smile

Додано (08.11.2012, 13:05)
---------------------------------------------
Мені так сподобався Ваш віршик "Пограйся зі мною в літо..." Дуже-дуже гарний!

 
rosinskaДата: Пятница, 09.11.2012, 12:02 | Повідомлення # 26
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
І досить вдала спроба:)) Чекаємо нових творів!
 
ПісняДата: Понеділок, 12.11.2012, 21:12 | Повідомлення # 27
Початківець
Група: Модераторы
Повідомлень: 2
Репутація: 11
Статус: Офлайн
Зимовий етюд

Довкола просувалися гори. Земля товстим шаром була вкрита блискучо-голубим снігом. Тут, ніби застиг час. Ані тобі зайвого шуму, ані сміттєзвалища, ані гуркоту машин. Природа так і заманювала у свої обійми.
Знаєш, після напруженого робочого графіка протягом року без вихідних і свят, це ніби ковток свіжого повітря. Зізнаюся, перше що я зробив, коли приїхав в цей засніжений рай – відсипався зо два дні.
Спокій і тиша – ось це ті два ключових слова, які можуть описати моє враження від прожитих два тижня за межами країни. Напередодні приїзду до орендованого будинку я вимкнув телефон, вирішив обірвати будь-які зв’язки із зовнішнім світом, лише час від часу заглядав до Інтернету, аби довідатися як там справи на Україні, – все ж таки звик бути в центрі подій.
Я обожнюю зимню пору. Пам’ятаю, коли ми були дітьми, то варто було з’явитися першому снігу, як ми вже на дворі… Сенька дістає з горіщя заржавілі за літо сані, я клопочуся, аби відшукати лижи – це як прокляття. Така вже моя карма: ховати, а потім знаходити. Батько мене за це неодноразово пестив по м’якому місці армійським паском. Оскільки ми жили в селі, то місця для розваг нам вистачало: куди не глянь скрізь поля. Але улюбленим місцем чи не кожної дитини залишався Морен яр. Тут круті схили. Отак сідаєш на деко, яке знайшов у бабусі в коморі і гайда з засніженої гори з верху до низу. Коли вже розпашілі як від піднімання вгору, так і швидкого спуску – ми приймали в середину чи не найсмачнішу цукрову пудру, яка була скрізь, куди б не впало око, і яка так вгамовувала спрагу. Але вже сутеніло і час вертатися додому. За Сенькою частенько прибігала мама і тумаками в спину гнала додому – він же в неї єдиний син, єдина опора, тому повинен допомогти вправитися по господарству, розпалити в грубі.
Не дійшовши ще до воріт, стріпуєш з себе сніг і думаєш: «От якби мати не помітила, що в мене роздерті штани, а то знову почнеться причитання»…

Споглядаючи, як повільно за вікном кружляє сніг, мені здалося, ніби в далечині я помітив сліди того хлопчини, і мені так захотілося догнати його і заговорити до нього, але він стрімко зник з поля зору. І тільки вітер стрімкими мазками пензлями затушовував грань минулого з майбутнім.
 
rosinskaДата: Понеділок, 12.11.2012, 21:26 | Повідомлення # 28
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
"Споглядаючи, як повільно за вікном кружляє сніг, мені здалося, ніби в далечині я помітив сліди того хлопчини, і мені так захотілося догнати його і заговорити до нього, але він стрімко зник з поля зору. І тільки вітер стрімкими мазками пензлями затушовував грань минулого з майбутнім" - сформулюємо так: "поки споглядав... меня здалося" чи "споглядаючи, я побачив. як..."
Красиво написано.
Вітаємо ще одну творчу людину на форумі deal
 
Poli4kaДата: Субота, 17.11.2012, 17:14 | Повідомлення # 29
Початківець
Група: Пользователи
Повідомлень: 15
Репутація: 21
Статус: Офлайн
Твір- міркування

Мої думки про освіту

Як відомо, значну роль в житті кожної людини відіграє її освіченість, той равень знань, якого вона досягла в процесі свого розвитку. Якщо людина має достойні знання за фахом, вона впевнена у своїх діях, і приносить користь тим, хто її оточує, на кого направлена ця діяльність. Я вважаю, по-справжньому освічена людина повинна мати уявлення у сфері музики, живопису, літератури не тільки своєї країни, а й на світовому рівні. На мою думку, треба з дитинства виховувати у дітей інтерес до знань, зацікавити їх пізнавати щось нове в навколишньому світі. Це - допоможе легше знайти свій шлях у житті, обрати заняття до дущі.
Цими настановами користувалися в моїй сім'ї : мої дідусь і бабуся з ранього дитинства виховували в мене любов до книжок, співу, малювання.Мені розповідали казки, вчили писати й читати. У шість років я пішла до підготовчого класу, де також давалися початкові знання з письма, арифметики та інших дисціплін, які були основою у майбутньому навчанні в школі.
Назавжди запам'ятався той день, коли я пішла до школи, уперше сіла за парту. Почалися дні наполегливої праці, осмислення своїх мрій і бажань. Багато часу присв'ячувалось участі у житті класу, школи, міста. Участь у шкільному парламенті допомагала наблизитись до рішення проблем, які постають перед дорослими. Ми зустрічалися з мером міста для з'ясування виниклих у нас питань, писали статті до шкільної газети. Школа допомагала мені пізнавати життя.
Так проминули шкільні роки, пролунав останній дзвоник і, нарешті, випускний бал. Мій останній виступ на концерті в школі, зустріч світанку з однокласниками- тепер це вже спогади. Про них ми згадуємо переглядаючи записи на дисках та на шкільних зустрічах з випускниками.
Я вважаю, що в житті кожного учня найважливішою подією є вручення атестату - путівки в самостійне життя. До цього часу майже кожен учень обрав свій життевий шлях, зробив свій вибір щодо майбутньої професії.
На мою думку, мій вибір професії виник не тільки під впливом школи, але й під впливом сімейних традицій. Моя мама - педагог дошкільного виховання. Моя прабабуся - педагог. Вона вже не працює, але й досі до неї приходять учні за порадою.
Я вважаю, що педагог - це не тільки викладач, але в більшій мірі вихователь. Це дуже важка, але дуже почесна і благородна професія, тому, я вирирішила продовжити сімейну традицію і вступила на гуманітарний факультет в МЕГІ.
Мої подальші наміри, закінчивши інститут, вступити до магістратури, одержати гідну освіту і внести свою частку в спільну скарбницю виховання молоді.


Повідомлення відредагував Poli4ka - Неділя, 18.11.2012, 22:01
 
rosinskaДата: Неділя, 18.11.2012, 21:34 | Повідомлення # 30
Герой усіх часів і народів
Група: Администраторы
Повідомлень: 35
Репутація: 60
Статус: Офлайн
приймається
 
Форум » Що нового? Нещодавно мене вразило те, що ... » Думки про все на світі » наша творчість (у цій темі ми можемо розміщувати свої власні твори)
Сторінка 2 з 4«1234»
Пошук:

Copyright КAFUKRFIL © 2016
Конструктор сайтів - uCoz