Загальні методичні рекомендації щодо вивчення типів присудків у середній школі

Синтаксис відіграє важливу роль у формуванні комунікативних умінь та навичок учнів. Засобами синтаксису формується мовна особистість, розвиваються інтелектуальні, духовні, естетичні якості.

Знання з синтаксису закладаються початковою школою, розширюються у 5 класі. Систематичне навчання цього розділу граматики здійснюється з 7-го класу, а поглиблене вивчення починається з 8-го класу.

При вивченні простого речення треба брати до уваги, що воно передає відносно просту думку, ускладнення і поширення якої може відбуватися за рахунок однорідних членів речення, відокремлень. Засобами інтонації передається емоційність висловлювання. За допомогою логічного наголосу та порядку слів підвищується точність і виразність мовлення.

Зміст уроків синтаксису, як правило, підказує форми його проведення. Доцільними є уроки за єдиною темою висловлювання, до яких добирається тематично об’єднаний дидактичний матеріал з певними особливостями на синтаксичному рівні.

Вивчення синтаксису має здійснюватися на семантичній основі, із врахуванням єдності значення і форми, функцій мовних одиниць у реченні, взаємодії різних засобів мови у мовленнєвій практиці її носіїв. Урахування цього допомагає учителю знайти шляхи до подолання складних синтаксичних питань, зокрема розмежування типів присудків, визначення меж членів речення.

Ефективним засобом перетворення знань у переконання може стати урок-диспут, який вимагає ретельної підготовки (Які ви знаєте класифікації присудків? Яка з них є найдосконалішою? Що ви знаєте про складені речення, ускладнені ще одним елементом тощо).