Перші згадки про Запорізьку Січ відносяться до середини XVІ ст. Виникнення
її було зумовлено низкою обставин, а також тісно пов’язане з політичною
активністю як окремих видатних осіб, так і народу загалом.
Перші офіційні відомості про появу козаків у пониззі Дніпра датуються
кінцем XV століття. Ще з часів існування Великої Орди (Монгольської імперії), в
кін. XV – поч. XVI століття на дніпровських островах і за дніпровськими
порогами, поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав,
почав селитися побіжний люд з усієї Русі так звані «зимовики». По району
проживання в пониззі Дніпра їх стали називати низовими козаками або
запорожцями.
На початок XVI століття запорізькі козаки склалися в значну військову силу. Цікавими працями, в яких висвітлюються історичні передумови та причини
виникнення Запорізької січі, її адміністративного й політичного устрою,
боротьби із татарами й турками є дослідження В.Б. Антоновича, Д.І. Яворницького,
М.С. Грушевського, О.М. Апанович, В.А. Смолія, Ю.А. Мицика, І.П.
Крип’якевича, В.С. Кульчицького, В.І. Сергійчука, О.І. Регільмана, Б.Й.
Тищика та ін. Проте і сьогодні деякі сторінки історії створення Запорізького
козацтва, його устрою побуту залишаються невідомими широкому загалу або
викликають суперечливе тлумачення науковців. Так, наприклад, за радянських
часів замовчувалося про похід П.Сагайдачного на Москву 1618 р. та його
наслідки, й узагалі недооцінювалася роль цього гетьмана, чия діяльність була
оспівана у народній творчості.
|